Промінь світла Майдану

 У бібліотеці розгорнуто книжкову виставку " Промінь світла Майдану" присвячену подіям Революції Гідності та пам'яті Героїв Небесної Сотні. 

Майдан став символом незламності українського народу, його прагнення до свободи, демократії та європейського майбутнього. Події зими 2013-2014 років назавжди змінили історію України, а подвиг учасників Революції Гідності став прикладом мужності, самопожертви та любові до Батьківщини. На виставці представлені видання, які допомагають глибше зрозуміти атмосферу тих доленосних днів, осмислити значення боротьби за людську гідність і свободу. Серед них - книга "Пряма мова", що зберігає живі свідчення учасників Майдану, фотоальбом "#Euromaidan. History in the Making", який мовою світлин відтворює хронікуц революційних подій, збірка Світлани Терейковської "Небесна Сотня. Життєписи", присвячена героям, які віддали життя за Україну, та видання "Євромайдан у Донецьку. Історія боротьби за гідність", що розповідає про боротьбу мешканців Донеччини за демократичні цінногсті.

Експозиція запарошує читачів згадати трагічні й водночас величні сторінки новітньої історії нашої держави, вшанувати пам'ять полеглих та відчути той промінь світла, який Майдан запалив у серцях мільйонів українців.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку та доторкнутися до історії, яка творилася мужністю, єдністю та вірою в майбутнє України.

Пам'ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу.

День пам’яті Героїв Крут інформаційна пам'ятка

                                                                                                       Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як Герої…

              Василь Криволап

                          Дорогі друзі!
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
    Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
   На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на декілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.
    Прихід до влади в Росії більшовиків у жовтні 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. В ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду «в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і в Україні».
     7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918 р. вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
    Після захоплення Полтави, вздовж залізниці на захід наступала більшовицька так звана 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.
     Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25-27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.

28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися в бік Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: «Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо».
      Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Здебільшого вони були неготовими до військових дій і мали погане озброєння. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію. Отже, вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції. Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів.

Бій під Крутами розпочався 29 січня о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом. Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній трьохтисячний загін намагався взяти захисників в кільце. З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.
   У запеклому п’ятигодинному бою захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас. Омельченко запросив підтримки, але штаб не відповів. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…

    У цій ситуації юнкери та студенти почали відступати. У бійців Омельченка позаду була відкрита місцевість, тож старшина прийняв рішення багнетною атакою деморалізувати ворога, щоб мати змогу відступити з меншими втратами. Зіткнувшись в рукопашному бою з професійними військовими, крутяни понесли великі втрати, загинув і старшина Омельченко. Тільки резерв, який вчасно прийшов на допомогу, зашкодив більшовикам взяти бійців у полон.
     Приблизно о 17 годині розрізнені частини захисників зібралися разом. З’ясувалося, що немає одного взводу. Розвідувальний загін, приблизно 30 бійців, загубив орієнтир та потрапив у полон. За розповідями очевидців, «червоні» жорстоко знущалися над полоненими, потім всіх розстріляли. Ідучи на страту, Григорій Піпський, учень сьомого класу, почав співати «Ще не вмерла Україна», решта його підтримали.
    Так закінчилася битва під Крутами. За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію, вигравши для УНР трохи часу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Берестейський мир 9 лютого 1918 року та зберегти молоду Українську Державу.
    Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але один студентський взвод – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Пізніше цей трагічний момент описав український поет Павло Тичина у своєму вірші «Пам’яті тридцяти».
   За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі. Хоробрість та самопожертва героїв Крут стала прикладом для багатьох захисників України. Через самовідданість Батьківщині, крутянців у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».
    У січні 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут». Відтоді цей день відзначають на державному рівні.
     До 100-ї річниці історичних подій під Крутами, Петро Порошенко 29 січня 2018 року присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування імені Героїв Крут.

Пропонуємо більш детально ознайомитися з матеріалами про героїв Крут із таких джерел:

           

"В єдності наша сила" екскурс в історію

 

Щороку 22 січня українці відзначаютьодне з найважливіших державних свят - День Соборності України, яке символізує єдність українських земель та незламне прагнення народу жити в незалежній, суверенній державі.

 Саме цього дня у 1919 році на Софіївській площі в Києві було урочисто проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Ця історична подія стала втіленням багатовікової мрії українців про об'єднання  всіх етнічних земель у єдину державу. 

Минуло понад століття, але ідея соборності залишається надзвичайно актуальною. Сьогодні, коли Україна знову виборює своє право на свободу й незалежність, єдність суспільства є запорукою нашї стійкості, сили та майбутньої перемоги. До Дня Соборності України бібліотека пропонує читачам здійснити екскурс в історію "В єдності наша сила", ознайомитися з документальними  матеріалами, книжковими виданнями та істори чними фактами, які розповідають про шлях українського народу до державної єдності. 

Соборність - це не лише сторінка історії, 

а й наша спільна відповідальність за сьогодення і майбутнє України.

"Золота скарбниця творів Степана Жупанина"

 

    Книжково-ілюстративна виставка "Золота скарбниця творів Степана Жупанина" підготовлена дл 90-річчя від дня народження українського письменника, поета і педагога Степана Івановича Жупанина.

Цьогоріч минає 90 років від дня народження Степана Івановича Жупанина (1935 - 1996) - талановитого українського письменника, поета, педагога, журналіста, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата літературних премій, великого друга дитинства.

Його творчість - це справжня золота  скарбниця духовних  цінностей, у якій оживають мальвничі краєвиди Закарпаття, народні традиції, щира любов до рідної землі та турбота про майбутнє покоління. Багато творів Степана Жупанина стали улюбленими для дітей і дорослих, адже вони навчають доброти, людяності, поваги до батьків, рідної мови й природи.

До уваги читачів представлено книги із фону бібліотеки-філії с. Хижа: "Закарпатські візерунки", "Смерековий край", "Ластовинці" та інші видання, що відкривають світ поетичного слова митця.

Запрошуємо всіх охочих поринути у чарівний світ творів Степана Жупанина, відчути красу його поезії та ще раз переконатися, що справжня дитяча література не знає часу і залишається актуальною для кожного покоління.

Читайте книги Степана Жупанина - і відкривайте 

для себе невичерпні джерела добра , любові та мудрості!

"Тепло книжкової родини - це історії, що об'єднують" челендж

 Національний тиждень читання під чудовим гаслом - "Тепло книжкової родини".
Цей тиждень - не просто про книги. Це нагадування про те, що література творить нашу сімейну пам’ять і наближає нас одне до одного. Адже читати разом - це говорити мовою серця.
Спільне читання об'єднує, надихає і дарує затишок, який ми можемо створити самі.

У бібліотеці-філії с. Хижа відбувся челендж "Тепло книжкової родини - це історії, що об'єднують, який об'єднав читачів навколо любові до книги, родинного читання та спільних історій.

Національний тиждень читання

                                                                            Тепло книжкової родини в нашій бібліотеці!

У бібліотеці-філії с. Хижа відбулася тепла й пізнавальна екскурсія для учнів Хижанський ЗЗСО І-ІІІ ст.-ЗДО. разом з класним керівником О.П. Ухач. Юні відвідувачі із захопленням знайомилися з книгозбірнею, дізнавалися про світ дитячої літератури та можливості, які відкриває бібліотека.

Український інститут книги

проводить Національний тиждень читання літератури для дітей. Цьогоріч тема «Тепло книжкової родини» - це історії , що зігрівають серця та єднають покоління.
Дякуємо дітям та керівнику за щирість, активність і теплі емоції. Запрошуємо всіх долучитися до Національного тижня читання разом з бібліотекою!

               

"Тепло книжкової родини" національний тиждень читання

Національний тиждень читання для дітей, який започаткував Український інститут книги проходить в Україні від 4 по 14 грудня, і цього року тема свята – «Тепло книжкової родини», адже саме книжкові історії вміють по-особливому об’єднувати дітей, батьків і всіх, хто любить читати.
Хижанська сільська бібліотека із радістю долучається до цієї ініціативи!
У межах тижня ми презентуємо книжкову виставку «Світло історій».
Це чудовий час , щоб разом з дітьми поринути у сторінки, де живуть казкові герої , сміливі мандрівники та мудрі друзі , які вчать мріяти і пізнавати світ.
Запрошуємо маленьких читачів та їхніх родин завітати до бібліотеки, відчути атмосферу тепла та разом відкрити для себе нові книжкові відкриття.